«Українська мова та читання» підручник для 4 класу з навчанням російською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом) (Частина 1)

Завдання для повторення

Завдання 1

1. Послухай і порівняй вимову і написання російських і українських слів.

Російською говоримо так:  секретарь голубь степь кровь верфь семь ночь роскошь намажь

Українською говоримо так:  секретар голуб степ кров верф сім ніч розкіш намаж

2. Спиши українські слова. Підкресли букви, після яких в українській мові не пишеться ь.

3. Із двома словами (на вибір) склади і запиши речення.

Завдання 2

1. Послухай уривок з оповідання Євгена Гуцала.

2. Прочитай. Добери заголовок.

Тихої осінньої години в садку панує урочиста, замислена тиша, яка мимоволі примушує прислухатись до того, що діється в твоїй душі.

А коли вітер, садок стає схожий на бурю живого вогню. Гілля розгойдується, жовте листя падає додолу, котиться по траві, на ­нього лапатим краплепадом сіється багряне. Все це перемішується, сухо шарудить, стикається в повітрі, крутиться… Садок сам себе дивує своїм різнобарвним виром, пишною колотнечею.

3. Випиши виділені слова. Визнач, на які питання вони відповідають, до якої частини мови належать.

Завдання 3

1. Послухай уривок з вірша Грицька Бойка.

2. Прочитай. Випиши з тексту виділений вислів. Поясни, як ти його розумієш. Знайди у цьому вислові слово, при зміні форм якого відбувається чергування голос­них звуків.

Взяв я вудку — і до річки,

З братом сів на бережку.

Та не ловляться плотвички,

Не тріпочуть на гачку.

 

Я нічого не спіймав,

Біля вудки задрімав.

Тут почув я голос брата:

Щось ти носом став клювати! —

 

Отакий у мене ніс:

Через нього все навкіс!

3. Розбери за будовою слова річка, бережок. Добери до них спільнокореневі так, щоб у коренях відбулося чергування приголосних звуків.

4. Пригадай, які ще вислови зі словом ніс ти знаєш.

Завдання 4

1. Послухай уривок з твору Віктора Приходька.

2. Прочитай. Визнач тип тексту. Назви частини, з яких він складається. Добери заголовок.

Інколи жайворонків називають охоронцями степу. А чому це так?

Високо злітають над степом жайворонки. То застигнуть на одному місці та дрібно тріпочуть крильми, то раптом падають вниз… і співають, співають. Здається, що все навколо завмерло і слухає. Не шелесне листочок на тополі, не захвилюється ковила. Лише степові мешканці, здається, досхочу вже наслухалися жайворонкових пісень, звикли до них. Кожен робить своє.

Але що це? Замовкли несподівано жайворонки. Каменем попадали в поруділу траву. І така запанувала тиша, що насторожилося все навколо. Усі степові мешканці принишкли, затаїлися. Це над степом ширяє сокіл­балабан, видивляється здобич.

Та вчасно помітили хижака жайворонки. Самі в пшениці поховалися і всіх польових звірят і птахів про небезпеку попередили.

Жайворонки — ніби степова сторожа. Згори вони все добре бачать.

3. Знайди в тексті прислівники і випиши їх разом з дієсловами, до яких вони відносяться. Від дієслова до прислівника постав питання.

4. До виділених слів добери і запиши антоніми.

5. До прислівників несподівано і навколо добери синоніми.

Завдання 5

1. Послухай уривок з твору Миколи Лєденцова.

2. Пригадай, з яких частин складається текст-опис. Знайди в поданому тексті опис одуда і випиши його.

Одуд

Оце так пташка! На голові в неї не чубчик, а цілий чуб — майже як хвіст завбільшки. А оперення яке — яскраве, ошатне! І от що цікаво: чуб у неї може розгортатись і згортатись, наче віяло. Коли він розгорнутий, її голова нагадує голову індіанського вождя. Ні з ким таку не сплутаєш!

І дзьоб у неї незвичайний: тонкий, довгий, трохи зігнутий донизу. Не кожен птах таким дзьобом похвалиться. Зручно ним комах вишукувати під камінням.

Швиденько дріботить пташка по землі. Ходить і головою раз у раз киває. Схопить жучка, вдарить ним об землю, а тоді вгору підкине, впіймає роззявленим дзьобом і ковтне.

А коли раптом хтось його сполохає, одуд миттю до землі припаде. Принишкне, розчепірить крила, голову назад відкине, дзьоб вверх. І не схочеш — повіриш: неживий птах. А мине небезпека, одуд знову молодецького вигляду прибере. Голову задере, груди випне і чуб, як віяло, розгорне.

3. Визнач, які речення за інтонацією використано в тексті. Знайди і прочитай окличні речення.

Завдання 6

1. Послухай вірш Миколи Сингаївського.

2. Знайди у вірші і випиши споріднені слова. Визнач, до яких частин мови вони належать.

Дзвенить на вулицях сріблінь,

неначе дзвоники: тінь­тінь.

Спинись, прислухайся на мить,—

на річці крига аж дзвенить.

Бурульки краплями дзвенять

і, мов проміння, мерехтять.

І дзвінко десь виводить птах,

дзвенить і вітер у гілках.

Дзвінка весна до нас іде

і за собою дзвін веде.

А березень спиняється

і з усіма вітається.

Біжать до нього діти

і просять ще дзвонити.

3. У виписаних словах підкресли букви, що позначають голос­ні звуки, які чергуються в корені. Пригадай, які чергування голосних і приголосних звуків можуть відбуватися в коренях. Наведи приклади.