«Історія України» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти

Мета: спираючись на знання, отримані протягом опрацювання розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою та знаходити необхідну інформацію в тексті історичних джерел, створювати порівняльні таблиці.

Завдання для підготовки до заняття. Повторити матеріал про розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, Польського королівства та інших держав; формування Кримського ханства.

Пригадайте. 1. Коли українські землі були приєднані до складу Великого князівства Литовського та Польського королівства? 2. Які українські землі були захоплені Московською державою на початку XVI ст.? 3. Як було утворено Кримське ханство й коли воно потрапило під зверхність Османської імперії? 4. Визначте особливості соціальної структури населення українських земель у XV ст. 5. Що таке магдебурзьке право? Як воно позначилося на розвитку міського життя на українських землях?

Хід роботи

I.       Робота з контурною картою

Карта «Українські землі в XIV—XV ст.»

1.       Підпишіть держави, до складу яких увійшли українські землі.

2.       Укажіть історико-географічні назви українських земель, що опинилися під владою Великого князівства Литовського.

3.       Зазначте подію, яка стала поворотною в ліквідації монгольського панування на українських землях.

4.       Визначте землі, за які відбувалася боротьба між Московською державою і Великим князівством Литовським.

5.       Заштрихуйте межі Кримського ханства.

6.       Визначте напрямки походів кримських татар на українські землі.

II.      Робота з таблицею

Заповніть порівняльну таблицю «Руські удільні князівства у складі інших держав у XV ст.».

III.    Робота з історичними джерелами

Порівняйте (за відомостями з наведених джерел) правовий статус і повсякденне життя на українських землях у XІV—XV ст. представників різних станів та етносів.

Литовський історик З. Зінк’явічюс про використання в Литві руської мови

Проблема визначення терміна канцелярської слов’янської мови Великого князівства Литовського. Справа в тому, що тодішня язичницька Литва ще не знала писемності, і володарі Литви, упорядковуючи справи приєднаних земель, користувалися тією (руською) писемною мовою. Вживали її і для підтримання зв’язків з іншими країнами на Сході, подібно, як латинську мову — для спілкування з країнами Заходу… Із часом значення її дедалі збільшувалося. Адже, упорядковуючи велику державу, володарі Литви не могли обійтися лише усними наказами. Потрібно було їх записати. Більше того: Перший Литовський статут (збірник законів) було написано 1529 р. в оригіналі саме давньоукраїнською (руською) мовою…

Польський поет Ян Пашкевич (початок XVII ст.)

Польща квітне латиною, Литва квітне русиною, без тієї в Польщі не пробудеш, без цієї в Литві блазнем будеш.

?   Робота в парах. 1. Обговоріть і визначте перелік головних думок, наведених у джерелах. 2. Яку інформацію про роль руської мови можна отримати із джерела? 3. Чим зумовлене таке становище руської мови?

М. Грушевський про надання привілею русинам Кам’янця-Подільського в 1491 р.

Наприкінці XV ст. правительство Казимира Ягайловича зробило до міських відносин поправку таку, що дало кам’янецьким русинам організацію осібну від головної міської: вони дістали право вибирати осібного свого війта, спільним вибором всіх русинів, і в потребі — його скидати. Сей війт мав юрисдикцію над всіми русинами Кам’янця й приїзжими у всіх справах, судити мав «руським писаним правом», а апеляція на нього йшла до старости. Таким чином поруч привілейованої громади німецького (магдебурзького) права, de fakto польської, організовано руську громаду, з неповною міською організацією: окрім того, що її віддано під апеляцію старості, бракувало в ній виборної адміністраційної влади — бурмістрів і райців (консулів), і неясним лишалося її становище супроти сих урядників польського Кам’янця.

Із грамоти польського короля Сигізмунда I про обмеження прав українських міщан
Львова в 1525 р.

Під час нашого перебування в минулому році в місті Львові до нас звернулися зі скаргою громадяни того ж міста Львова руської віри, яких там живе чимало, що… бурмістри зазначеного міста забороняють їм купувати будинки, які перебувають поза межами їх вулиці, тримати шинки, продавати та пити вино, пиво та інші напої, торгувати сукном, а також займатися ремеслом, записуватися в цехи, і це забороняється їм не внаслідок шкоди, чи збитків, чи нехтування, що вони ніби роблять. Навпаки, самі бурмістри і громадяни католицької чи римської віри здійснюють вповні свої усталені законом права і свої законні справи…

Ми вияснили, що довгий час наші попередники не змінювали і не встановлювали у своїх ухвалах нічого і ніколи з приводу справи згаданих громадян м. Львова грецької та руської віри, тому, порадившись з нашими радниками, ухвалили… інше ж житло, що розташоване по інших місцях і вулицях, де раніше не жили вони самі або їх попередники, вони не можуть і не мають права купувати, будувати та мати у володінні. Так само за давнім звичаєм та забороною, що збереглися до цього часу в… м. Львові, не можна приймати до цехів та допускати до ремесел, ми залишаємо назавжди в попередньому стані.

?   Робота в парах. 1. Про що свідчать наведені уривки із джерел? 2. Яким було становище українських міщан у XV — на початку XVI ст.? 3. Висловіть припущення, чому руських міщан не допускали до участі в роботі органів міського самоврядування і в діяльності цехів.

IV.    Складання історичного портрета

На основі наведених і додаткових джерел складіть історичний портрет Костянтина Івановича Острозького із презентацією.

Німецький дипломат З. Гербенштейн (1486—1566) про військову тактику

Костянтин безліч разів розбивав татар; при цьому він не виступав їм назустріч, коли вони ватагою йшли грабувати, а переслідував обтяжених здобиччю. Коли вони діставалися до місця, де, на їхню думку, можна було, через віддаленість, нічого не боятися, перевести подих і відпочити — а це місце бувало йому відоме, — він вирішував напасти на них і наказував своїм воїнам приготувати для себе їжу тієї ж ночі, бо наступної він не дозволить їм розводити велике багаття… Чергового дня Костянтин, коли татари, не помічаючи вночі ніяких вогнів і вважаючи, що вороги повернули назад або розійшлися, відпускали коней пастися, різали худобу й бенкетували, а потім поринали у сон, із першими променями сонця нападав на них і вчиняв їм повний розгром.

Папський легат Пізо в листі до Папи Римського Льва X
про Костянтина Острозького (1514 р.)

Якби його вдалося навернути до лона святої матері церкви, то за ним би потяглося нескінченне число люду, настільки багато серед своїх важать його ім’я та авторитет.

М. Грушевський про Костянтина Острозького

Князі Острозькі були потомки київських князів, що правили Україною…

Від тих київських князів пішло багато княжих родів, що прозивалися іменами своїх маєтностей. Князі Острозькі звалися так тому, що головною маєтністю був Острог…

Між всіми князями князі Острозькі були найбагатші. Але не так шанували їх за багатства, як за те, що вони міцно держалися своєї української народності. В ті часи, як жив отсей князь Костянтин Іванович і його син Василь-Костянтин, Україна була під князями литовськими, а потім під королями польськими. Українцям не давали нікуди ходу на такі уряди («должности») високі.

Цьому князю Костянтину за його заслуги — тому що був славний воєвода, схотів князь литовський дати високий уряд воєводи троцького — то видав осібну грамоту, що робить то тільки виїмок для одного князя Костянтина, а більше нікому не дасть того уряду з православних українців…

V.      Підсумки заняття

Спільне формулювання висновків відповідно до мети заняття й того, якою мірою воно сприяло розвитку історичних компетентностей.