«Історія України» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти

Мета: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою та знаходити необхідну інформацію в тексті історичного джерела.

Завдання для підготовки до заняття. Повторити матеріал про розселення слов’янських союзів племен на території України та їхніх сусідів, діяльність перших руських князів, спосіб життя та світогляду слов’ян.

Пригадайте. 1. Коли відбулося Велике розселення слов’ян? 2. Які сім союзів племен східних слов’ян оселилися на території України? 3. Проти кого і з якою метою здійснювали походи київські князі в IX—X ст.? 4. Визначте особливості способу життя східних слов’ян у IX—X ст. 5. Що таке язичництво? Які риси були йому притаманні як системі світогляду східних слов’ян?

Хід роботи

I.       Робота з контурними картами

Карта «Велике розселення слов’ян у V—VIII ст.»

1.       Зафарбуйте різними кольорами території розселення слов’ян: 1) на початку нашої ери; 2) наприкінці VIII ст.

2.       Підпишіть назву держави, на території якої розселялися слов’яни під час Балканських походів.

3.       Підпишіть назви східнослов’янських союзів племен — предків українців у місцях їх розселення.

Карта «Русь-Україна за перших князів»

1.       Заштрихуйте територію Київського князівства за часів правління Аскольда.

2.       Укажіть біля столиці Візантії дату походу проти неї руського князя Аскольда.

3.       Позначте шлях «із варягів у греки».

4.       Зафарбуйте різними кольорами: 1) територію Русі-України наприкінці правління князя Олега; 2) землі, приєднані до Русі-України князем Ігорем.

5.       Підпишіть міста Русі-України.

6.       Укажіть стрілками традиційний шлях полюддя київських князів і позначкою X — місце загибелі князя Ігоря.

7.       Зафарбуйте територію Хозарського каганату.

8.       Підпишіть і підкресліть назви племен і держав, які сплачували данину хозарам.

Карта «Русь-Україна за правління княгині Ольги і князя Святослава»

1.       Зафарбуйте територію Русі-України на початку правління княгині Ольги.

2.       Позначте та підпишіть місто-центр Деревлянської землі. Укажіть поряд дату його зруйнування княгинею Ольгою.

3.       Позначте стрілками напрямки воєнних походів київського князя Святослава.

4.       Різними кольорами заштрихуйте: 1) території, включені до складу Русі-України держави князем Святославом; 2) території, над якими князь Святослав установив свою залежність.

II.      Робота з історичними джерелами

«Повість минулих літ» про походження та звичаї східних слов’ян

…Поляни, що жили особно, як ото ми сказали, були з роду слов’янського і назвалися полянами, а деревляни теж (пішли) від слов’ян і називалися деревлянами. Радимичі ж і в’ятичі (походять) од ляхів. Бо було в ляхів два брати — (один) Радим, а другий Вятко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на (ріці) Сожу, (од якого) й прозвалися радимичі, а Вятко сів своїм родом по Оці; од нього прозвалися в’ятичі. І жили в мирі поляни, і деревляни, і сіверяни, і радимичі, і в’ятичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі (й) тиверці сиділи по (другому) Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю і було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогодні…

(Усі племена) мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заповіти, кожне — свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивність до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили (її) ввечері; а на завтра приносили (для її родини) те, що за неї дадуть. А деревляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, (і) їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води. А радимичі, і в’ятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я (було) в них перед батьками і перед невістками. І весіль не бувало в них, а ігрища межи селянами. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, — із якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав — чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали (його). А після цього, зібравши кості, вкладали (їх) у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі, як (це) роблять в’ятичі й нині. Сей же обичай держали і кривичі, й інші погани, не відаючи закону божого, бо творили вони самі собі закон…

?   Робота в парах. 1. З’ясуйте значення слів, які вам незрозумілі. 2. Обговоріть і визначте перелік головних думок, наведених у тексті. 3. Що повідомив автор джерела про походження слов’ян? 4. Яку інформацію про звичаї східних слов’ян можна отримати із джерела? 5. Наведіть факти з тексту, що свідчать про відображення у звичаях східних слов’ян язичницького світогляду.

III.    Підсумки заняття

Спільне формулювання висновків відповідно до мети заняття й того, якою мірою воно сприяло розвитку історичних компетентностей.