«Чорна рада» П.Куліша за жанром - це:
історичний роман-хроніка
історичний роман
історичний роман у віршах
історико-героїчна повість
В основу сюжету роману «Чорна рада» покладено події:
княжої доби Русі-України
національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького
російсько-шведської війни
доби Руїни
Козацька рада у Ніжині 1663 року була названа чорною, тому що:
окрім козацтва, у ній брала участь чернь – селянство, міщани
у ній брали участь, окрім козацької старшини, і прості козаки
її учасники домовилися вдягти чорні стрічки
так називали усі козацькі ради того часу
«Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву», - про це дбає:
Яким Сомко
Петро Шрам
Черевань
Кирило Тур
У реалістичній манері написано твір:
«Не захвати солодкого зомління» М.Старицького
«Чорна рада» П.Куліша
«Тарас Бульба» М.Гоголя
«Інститутка» Марка Вовчка
Марко Вовчок – це псевдонім:
Опанаса Марковича
Івана Левицького
Пантелеймона Куліша
Марії Вілінської
«І що ж то за хороша з лиця була! І в кого така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!» - це уривок з опису:
панночки («Інститутка»)
Лесі Череванівни («Чорна рада»)
Устини («Інститутка»)
Мелашки («Кайдашева сім’я»)
Рядки повісті «Інститутка»: «Я вільна! І ходжу, і говорю, і дивлюсь - байдуже мені, що є ті пани на світі!» належать до:
кульмінації
зав’язки
розв’язки
розвитку дії
У вірші П.Грабовського «Справжні герої» розробляється тематика:
громадянська
інтимна
філософська
пейзажна
«Колосальним всеобіймаючим оком України» Іван Франко назвав:
Павла Грабовського
І. Нечуя-Левицького
Марка Вовчка
«Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух» - це фрагмент опису зовнішності:
Полковника Шрама
Карпа Кайдашенка
Божого чоловіка
Омелька Кайдаша
«Діло з грушею не скінчилось і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, наче зумисне дражниться...» - таку розв’язку мала перша редакція твору:
