«Чорна рада» П.Куліша за жанром - це:
історичний роман-хроніка
історичний роман у віршах
історико-героїчна повість
історичний роман
В основу сюжету роману «Чорна рада» покладено події:
княжої доби Русі-України
російсько-шведської війни
доби Руїни
національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького
Козацька рада у Ніжині 1663 року була названа чорною, тому що:
окрім козацтва, у ній брала участь чернь – селянство, міщани
її учасники домовилися вдягти чорні стрічки
так називали усі козацькі ради того часу
у ній брали участь, окрім козацької старшини, і прості козаки
«Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву», - про це дбає:
Яким Сомко
Черевань
Кирило Тур
Петро Шрам
У реалістичній манері написано твір:
«Не захвати солодкого зомління» М.Старицького
«Тарас Бульба» М.Гоголя
«Інститутка» Марка Вовчка
«Чорна рада» П.Куліша
Марко Вовчок – це псевдонім:
Опанаса Марковича
Пантелеймона Куліша
Марії Вілінської
Івана Левицького
«І що ж то за хороша з лиця була! І в кого така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!» - це уривок з опису:
панночки («Інститутка»)
Устини («Інститутка»)
Мелашки («Кайдашева сім’я»)
Лесі Череванівни («Чорна рада»)
Рядки повісті «Інститутка»: «Я вільна! І ходжу, і говорю, і дивлюсь - байдуже мені, що є ті пани на світі!» належать до:
кульмінації
розв’язки
розвитку дії
зав’язки
У вірші П.Грабовського «Справжні герої» розробляється тематика:
громадянська
філософська
пейзажна
інтимна
«Колосальним всеобіймаючим оком України» Іван Франко назвав:
Павла Грабовського
Марка Вовчка
І. Нечуя-Левицького
«Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух» - це фрагмент опису зовнішності:
Полковника Шрама
Божого чоловіка
Омелька Кайдаша
Карпа Кайдашенка
«Діло з грушею не скінчилось і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, наче зумисне дражниться...» - таку розв’язку мала перша редакція твору:
