Характерними ознаками романтизму є всі названі, ОКРІМ:
химерність, пишність, надмірне використання деталей
розчарування в буденності й одноманітності людського існування
роздвоєння світу героя
потяг до світу фантазії і мрії
До осередків українського романтизму ХІХ ст. НЕ належали:
Харківський університет
Ніжинська гімназія вищих наук
Одеський університет
Львівська «Руська трійця»
Осередок «Руську трійцю» організували:
Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш
Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич
Петро Гулак-Артемовський, Михайло Петренко, Левко Боровиковський
Микола Гоголь, Євген Гребінка, Віктор Забіла
«За моє ... жито ... та ще й мене і бито», - обурюється герой байки:
Рябко
Віл
Явтух
Ведмідь
В уривку «І небо, і земля – усе одпочива, все ніч під чорною запаскою хова. Один Рябко, один, як палець, не дрімає, худобу, мов брат рідний доглядає» ВІДСУТНІЙ художній засіб виразності:
фразеологізм
епітет
метафора
пестливі слова
Комічний ефект виразу: «Що буцім вчора він грать в карти б не сідав, коли б сьогоднішню був ніч хоч трохи закуняв» - ґрунтується на:
порівнянні
абсурді
метафорі
анафорі
Спільними мотивами із поезією Гете поєднано вірш:
«Соловей» В.Забіли
«Рибалка» П.Гулака-Артемовського
«Небо» М.Петренка
«Човен» Є.Гребінки
У рядках: «Той дурень, хто дурним іде панам служити, а більший дурень, хто їм дума угодити», - виражено головну думку твору:
«Ведмежий суд» Є.Гребінки
«Пан та Собака» Петра Гулака-Артемовського
«Тарас Бульба» М. Гоголя
«Рибалка» Петра Гулака-Артемовського
«Прощай, мій покою, пускаюсь у море!» - проголошує ліричний герой твору:
«Човен» Євгена Гребінки
Байка «Ведмежий суд» ідейно близька до твору:
«Рибалка»
«Пан та Собака»
«Човен»
«Соловейко»
«Батьку! Де ти? Чи чуєш мене?» запитує:
Остап перед смертю
Андрій перед смертю
Андрій у бою
Тарас Бульба в останні хвилини життя
«Та хіба знайдуться у світі такі муки і така сила, що перемогла б козацьку ... ?»:
мужність
віру
силу
завзятість
