Сутність децентралізації Русі-України полягала в
відсутності системи спадкоємності влади великого князя
зміцненні самостійності удільних князівств
запровадженні постійних загальноруських князівських з'їздів
занепаді віча — органу громадського та державного управління
Одним із підсумків князювання Володимира Мономаха було
перенесення київського столу до Переяслава
тимчасове відновлення єдності Русі-України
прийняття християнства в Русі-Україні
запровадження патріаршества в Русі-Україні
Правління Ярославичів — це етап розвитку Русі-України, на якому відбувся(-лася)
децентралізація апарату управління, зміна загальноруського законодавства та церковної організації удільними, втрата державного суверенітету
цілковитий політичний розпад єдиної держави, перетворення удільних князів на васалів іноземних правителів
економічний і культурний занепад країни, руйнація всіх усталених внутрішніх політичних і династичних зв’язків
зміна централізованої монархії: державою колективно правила група найвпливовіших князів
боротьбу князів за уділ
розподіл помість боярами
розподіл полюддя
надання містам магдебурзького права
кінець ХII ст.
кінець X ст.
кінець XI ст.
кінець ХIII ст.
Найбільш успішно вели боротьбу проти нападів половців на Русь-Україну князі
Володимир Мономах і Мстислав Великий
Володимир Великий і Ярослав Мудрий
Ярослав Осмомисл і Роман Мстиславич
Данило Галицький і Юрій I Львович
Зображений змійовик Володимира Мономаха є свідченням
остаточної перемоги християнства над язичництвом
збереження стійких язичницьких традицій
поширення християнства лише серед заможних верств суспільства
участь князя у «хрестовому поході» до Палестини
Володимир
Київ
Галич
Переяслав
Який уривок із джерела описує події, зображені на картосхемі?
«Мстислав Мстиславич… повелів Данилові попереду перейти з полками річку Калку й іншим полкам [піти] за ним, а сам після нього перейшов… Мстислав же [Романович] і другий Мстислав [Святославич] сиділи в стані, не знавши [цього], тому що Мстислав [Мстиславич] їм обом [нічого] не сказав — через заздрість, бо велика незгода була між ними…»
«І коли приблизився Ігор до полків своїх, то поїхали [половці] навпоперек, і тут схопили його віддалі одного перестрілу од полку свойого. І схоплений Ігор бачив брата свого Всеволода… і просив він душі смерті, щоб не бачити загибелі брата свого…»
«За багато років не бувало такого побоїща на литовській землі, війська Сигізмунда розбили армію Свидригайла на дві частини та знищили її…»
«Пішов Святослав на Оку річку на Волгу, і зустрів в’ятичів, і сказав їм: “Кому данину даєте?”. Вони ж відповіли: “Хозарам — по теляті від рала даємо”»
Установіть відповідність між князівствами та їхніми характеристиками.
Київське
Чернігівське
Переяславське
Волинське
центр політичного, релігійного, економічного життя Русі-України, але відзначався політичною нестабільністю. Загальна династична спадщина давньоруського князівського роду
густонаселена, господарсько освоєна територія. Тривалий час не мало власної князівської династії. Наприкінці ХII ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі
прикордонне князівство на межі з половецьким степом. Господарство було в занепаді через постійні напади половців. Фактично не мало політичної самостійності, залежало від Києва
вирізнялося значними розмірами, але окремі території не мали тісних економічних зв’язків. Мало у своєму складі Новгород-Сіверське князівство. Відзначалося політичною стабільністю
значний вплив у політичному та економічному житті князівства відігравало родове боярство. Князівська влада була нетривкою. Мало тісні політичні й господарські відносини із сусідніми державами
Установіть послідовність подій.
Любецький з’їзд князів
перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах
розгром Києва князем Андрієм Боголюбським
утворення Галицького князівства
Які кочові племена здійснювали набіги на Русь-Україну в X—XII ст.?
половці
хозари
монголи
торки
сармати
печеніги
булгари
