Сутність децентралізації Русі-України полягала в
зміцненні самостійності удільних князівств
запровадженні постійних загальноруських князівських з'їздів
занепаді віча — органу громадського та державного управління
відсутності системи спадкоємності влади великого князя
Одним із підсумків князювання Володимира Мономаха було
тимчасове відновлення єдності Русі-України
прийняття християнства в Русі-Україні
запровадження патріаршества в Русі-Україні
перенесення київського столу до Переяслава
Правління Ярославичів — це етап розвитку Русі-України, на якому відбувся(-лася)
цілковитий політичний розпад єдиної держави, перетворення удільних князів на васалів іноземних правителів
економічний і культурний занепад країни, руйнація всіх усталених внутрішніх політичних і династичних зв’язків
зміна централізованої монархії: державою колективно правила група найвпливовіших князів
децентралізація апарату управління, зміна загальноруського законодавства та церковної організації удільними, втрата державного суверенітету
розподіл помість боярами
розподіл полюддя
надання містам магдебурзького права
боротьбу князів за уділ
кінець X ст.
кінець XI ст.
кінець ХIII ст.
кінець ХII ст.
Найбільш успішно вели боротьбу проти нападів половців на Русь-Україну князі
Володимир Великий і Ярослав Мудрий
Ярослав Осмомисл і Роман Мстиславич
Данило Галицький і Юрій I Львович
Володимир Мономах і Мстислав Великий
Зображений змійовик Володимира Мономаха є свідченням
збереження стійких язичницьких традицій
поширення християнства лише серед заможних верств суспільства
участь князя у «хрестовому поході» до Палестини
остаточної перемоги християнства над язичництвом
Київ
Галич
Переяслав
Володимир
Який уривок із джерела описує події, зображені на картосхемі?
«І коли приблизився Ігор до полків своїх, то поїхали [половці] навпоперек, і тут схопили його віддалі одного перестрілу од полку свойого. І схоплений Ігор бачив брата свого Всеволода… і просив він душі смерті, щоб не бачити загибелі брата свого…»
«За багато років не бувало такого побоїща на литовській землі, війська Сигізмунда розбили армію Свидригайла на дві частини та знищили її…»
«Пішов Святослав на Оку річку на Волгу, і зустрів в’ятичів, і сказав їм: “Кому данину даєте?”. Вони ж відповіли: “Хозарам — по теляті від рала даємо”»
«Мстислав Мстиславич… повелів Данилові попереду перейти з полками річку Калку й іншим полкам [піти] за ним, а сам після нього перейшов… Мстислав же [Романович] і другий Мстислав [Святославич] сиділи в стані, не знавши [цього], тому що Мстислав [Мстиславич] їм обом [нічого] не сказав — через заздрість, бо велика незгода була між ними…»
Установіть відповідність між князівствами та їхніми характеристиками.
Київське
Чернігівське
Переяславське
Волинське
вирізнялося значними розмірами, але окремі території не мали тісних економічних зв’язків. Мало у своєму складі Новгород-Сіверське князівство. Відзначалося політичною стабільністю
густонаселена, господарсько освоєна територія. Тривалий час не мало власної князівської династії. Наприкінці ХII ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі
прикордонне князівство на межі з половецьким степом. Господарство було в занепаді через постійні напади половців. Фактично не мало політичної самостійності, залежало від Києва
значний вплив у політичному та економічному житті князівства відігравало родове боярство. Князівська влада була нетривкою. Мало тісні політичні й господарські відносини із сусідніми державами
центр політичного, релігійного, економічного життя Русі-України, але відзначався політичною нестабільністю. Загальна династична спадщина давньоруського князівського роду
Установіть послідовність подій.
перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах
розгром Києва князем Андрієм Боголюбським
утворення Галицького князівства
Любецький з’їзд князів
Які кочові племена здійснювали набіги на Русь-Україну в X—XII ст.?
булгари
хозари
печеніги
монголи
торки
сармати
половці
